Спілка громадських організацій

 „Донецька обласна єврейська громада”

 

Керівник Донецької єврейської громади Пінхас Вишецький

 

 

 

          Пінхас Вишецький народився  у  релігійній родині  вихідців  з  Росії. Початкову  релігійну освіту одержав  у  хедері, потім  у ієшиві. Освіту  продовжив  у  Сполучених  Штатах  Америки – у центральній ієшиві Хабад, яка знаходиться у  синагозі Любавического ребе Менахем Мендла Шнеєрсона.

        

Донецька обласна єврейська громада - історія створення і відродження

 

Бурхливий промисловий розвиток Донецького регіону викликав значний приплив сюди усіляких фахівців, які мали вищу або середньотехнічну освіту, кваліфікованих працівників і тих, хто не мав ніякої спеціальності і шукав можливість будь-якою працею забезпечити собі можливість існування.

З єврейських колоній чимале число селян, які володіли ремеслами, потрібними жителям міських промислових поселень Донеччини, переїхали туди для відкриття кустарних майстерень. Інші селяни, що переселилися, займалися торгівлею, відкривали трактири,  займалися перевезенням вантажів, виконували будівельні роботи. У промислові пункти поверталися діти, які отримали фахову освіту, і онуки колоністів. Тут вони могли отримати добре оплачувану роботу, просування по службі і навіть згодом відкрити власну справу.

 

Особливо помітним був приплив таких фахівців у містечко Юзівка. Крім залізодетального заводу й інших підприємств, містечко мало мережу внутрішніх під'їзних залізниць, які примикали до кільцевої дороги, яка мала десять станцій і полустанків. До цих доріг підходили також рейкові гілки від вугільних рудників. І тут євреї, поряд із представниками інших національних груп, відкривали свої магазини, майстерні, харчевні й інші заклади. Внаслідок високого рівня загальної грамотності і професійної підготовки, в Юзівський окрузі в юридичних, банківських, кредитних, страхових конторах, у навчальних закладах, а тим більше у вугільній промисловості і на інших підприємствах, багато інженерно-адміністративних посад обіймали євреї. Також вони практикували як лікарі і фельдшери, займалися репетиторством дітей заможних батьків, відкривали приватні гімназії,займалися і благодійною діяльністю.

 

До кінця минулого століття у зв'язку з ростом єврейського населення в Юзівці, поряд з невеликими групами віруючих, що справляли молитви у приватних будинках групами не менш ніж 10 чоловік (така вимога Тори), була створена перша містечкова громада. Її члени  збирали кошти на будівництво синагоги. Внески зробили і найбільш заможні євреї - як особисто від себе, так і від фірм, у яких вони співробітничали. Своїми коштами Юзівську громаду підтримала досить заможна громада іудеїв губернського міста Катеринослава (Дніпропетровськ).

 

Так, у Рош Ашана 5668 (1908) року з урочистим Богослужінням на вулиці Четверта Лінія (зараз – вул. Жовтнева, 36) відкрили синагогу. Будівля синагоги активізувала релігійне життя місцевого єврейства, розширила благодійну діяльність. На кошти земства і громади поблизу синагоги відкрили початкову школу, викладання в якій велося мовою ідиш. З огляду на велику територіальну розкиданість Юзовки і селищ, що тяжіли до неї, з дозволу правління громади у святкові молитовні дні в приватних будинках проводили релігійну службу. У Юзівці на самому початку нинішнього сторіччя було створене товариство прикажчиків, яке виконувало деякі профспілкові функції. Переважну кількість членів цього товариства складали євреї.

 

Товариство орендувало на Сьомій Лінії приміщення, яке мало глядачеву залу, де був створений клуб «Наш куточок». В цей період товариство прикажчиків організувало першу в містечку бібліотеку загального користування, а через рік відкрило при ній і відділ літератури для дітей. Тут також був самодіяльний театральний колектив, який ставив спектаклі і давав концерти на ідиші, російській і українській мовах. У залі «Нашого куточка» виступали і заїжджі гастролери. При клубі вже функціонував аматорський оркестр.

 

Було видно, що синагога, а також побудовані приватні молитовні будинки не вміщають всіх прихожих на молитви іудеїв. Тому громада прийняла рішення побудувати в містечку більш велику будівлю ще однієї синагоги. Для цього почався збір коштів, який продовжувався кілька років. Для синагоги було придбано дві поруч розташовані вільні від будівель двірські ділянки по вулиці Сьома лінія. У 1919 році будівництво закінчили. Регулярні служби в новій синагозі почалися у 1920 році. На жаль, будинок не зберігся.

 

З 1928 по липень 1937 року рабином синагоги був Соломон Данилович Кодкін, який був рабином у м. Костянтинограді Полтавської області з 1912 по 1927 рік і втік у Сталіно від репресій. З 1917 року Соломон Кодкін був членом сіоністської організації, за допомогою якої були організовані хедери і національні школи, гуртки по вивченню староєврейської мови, проводилася агітаційна робота проти проведених заходів партії і радянської влади по переселенню євреїв у Біробіджан, пропагувалася еміграція євреїв у Ерец Ісраель. У 1938 році постановою облпрокурора Кодкін був арештований за контрреволюційну пропаганду. Протоколом трійки УНКВД по Сталінській області від 7 вересня 1938 року рабин Кодкін був присуджений до розстрілу. В Артемівській в'язниці вирок був приведений у виконання негайно.  

Хоча до 1931 року рішенням місцевої влади синагогу скасували як культову установу іудеїв, будівлю не зруйнували. У вісімдесяті роки синагогу по клопотанню групи віруючих євреїв на чолі із Самуілом Єлішевичем повернули громаді, яка таки  була організована. У 1995 році рабином Донецької синагоги, керівником Донецької єврейської громади став посланник Любавичеського ребе Іцхак Пінхас Вишедський. Будинок синагоги був капітально відремонтований, реконструйован й був належним чином художньо-декоративно оброблен. Відновлено повне проведення щоденних, Суботніх і святкових молитов. В даний час при Донецькій обласній єврейській громаді під керівництвом головного рабина Донбасу Пінхаса Вишедського працює велика кількість різних програм:

·        благодійна їдальня для старих і малозабезпечених “Будинок Шмуеля”, - у пам'ять про рабина Шмуеля Кодкіна, яка працює щодня й обслуговує кілька сотень людей;

·        програма “Мазав Тов” – допомога новонародженим, дітям молодшого віку і молодим родинам;

·        програма “Обіди на колесах” - щоденний розвіз гарячого харчування старим і інвалідам, які не можуть ходити, одержувачі – кілька сотень людей;

·        безкоштовне забезпечення жителів Донецької і Луганської областей атрибутами і продуктами для релігійних свят;

·        за договором з УІН по Донецькій області надається духовна і матеріальна  допомога ув'язненим колоній: ВК-32 (Макіївка),ВК-27 (Горлівка), ВК-2 (Дзержинськ), ВК-52 (Єнакієве), ВК-57 (Горлівка), ВК-82 (Селідове), ВК-107 (Маріуполь), ВК-127 (Сніжне)

При Донецькій єврейській громаді створені:

·        загальноосвітня середня національна єврейська школа № 99 м. Донецька, що нараховує кілька сотень учнів;

·        дитячий хор хлопчиків “Пирхей Донецьк”;

·        танцювальний колектив “Симха”;

·        дитячий клуб “Цивот Гашем”;

·         колектив інструментальної єврейської музики;

·        центр образотворчої творчості для дітей і підлітків;

·        театральний гурт ім. Ш.Алейхема;

·        фестиваль дитячої творчості “Висхідна зірка”;

·        фестиваль єврейської книги;

·        єврейський національний дитячий сад;

·        Вища духовна єврейська семінарія – ієшива “Томхей Тмімім”-Любавич, яка випускає священнослужителів і керівників для єврейських громад;

·        “Ієшива-ктана” (“Теплий будинок для школяра”) – середній спеціальний навчальний заклад при національній єврейській школі, який підготовлює своїх учнів для навчання у Вищій духовній єврейській семінарії;

·        інститут Тори  – спеціальна програма для учнів вищих світських навчальних закладів;

·        інститут  для дівчат “Хана” – підготовка викладачів національних традицій і мови;

·        програма “Хая - Мушка” для школярок і студенток;

·        відроджено єврейські громади регіону, ведуться програми по підготовці керівників громад у містах Маріуполі, Горлівці, Костянтиновці, Артемівську, Краматорську, Красноармійську, Слов'янську, Дружківці, Торезі, Луганську, Макіївці, Шахтарську, Харцизьку, Єнакієву, Дзержинську.

 

Випускається друкована продукція: газети “Барух Ашем” і «Наше життя в діаспорі і дома” тиражем 10 тисяч екземплярів, жіночий журнал “А ідіше маме” (“Єврейська мама”) тиражем 1500 екземплярів, дитячий журнал “Шабат Шалом”, різного друкованого видання за єврейською традицією, готується до видання книга, покликана увічнити пам'ять воїнів-фронтовиків єврейської національності. Активно діє під егідою обласної громади Донецька група ветеранів війни, що нараховує більш 400 осіб. Для них влаштовуються дні народження, свята. Учні єврейської школи відвідують їх удома.   

 

         Продовжується робота Клуба єврейської інтелігенції. За останні два роки фонди центральної єврейської бібліотеки збільшилися на 1800 єврейських книг. Створено Музей єврейської спадщини Донбасу. Зібрано більш 300 дуже коштовних справжніх експонатів, що можуть прикрасити фонди будь-якого єврейського європейського музею.

 

         Під егідою “Всесвітньої єврейської організації допомоги і розради” виявляється гуманітарна допомога продуктами в кількості 405 тонн: соціальним  установам Донецької області.  

         В даний час створено всі умови для розвитку національного і духовного життя, як єврейської громади, так і кожного єврея окремо. Громада має можливість надати необхідну допомогу своїм членам у будь-якому питанні, пов’язаному із забезпеченням їхнього матеріального і духовного життя.