Краматорська міська громадська організація “Товариство китайської культури” - громадська організація, що направляє свою діяльність на створення необхідних умов громадянам України та особам китайського походження, для залучення до культури та звичаїв Китаю, вивчення китайської мови та історії китайського народу.

Свою роботу Товариство організує згідно з Конституцією України, Законом України "Про об'єднання громадян" діючим законодавством і Статутом.

Товариство діє на засадах рівноправ’я, добровільності, самоврядування, законності та гласності.

Товариство планує свою діяльність у тісному контакті з центральними і місцевими органами влади, а також з суспільними організаціями на території України та за кордоном.

Цілі та завдання:

Метою “Товариства китайської культури” є:

а ) сприяння вивченню китайської мови, історії та культури в м. Краматорську для розвитку українсько-китайських відносин;

б ) розширення зв'язків з китайськими культурними товариствами в Україні, Китаї та інших державах, підтримка тісних зв'язків з Посольством Китаю в Україні, Міністерством Культури Китаю, іншими закладами та організаціями, китайськими культурними центрами, засобами масової інформації.

Товариство ставить перед собою завдання:

а ) вивчення китайської мови, історії та культури, зростання духовності, культурного, освітнього рівня громадян, що мешкають в м. Краматорську;

б ) реалізація і захист прав своїх членів у межах діючого законодавства, надання їм всілякої підтримки й допомоги в різних сферах життя та діяльності;

г) вивчення історії, звичаїв китайського народу, видання і розповсюдження китайської літератури, використання існуючих та заснування власних засобів масової інформації, заснування Китайських культурних центрів в м. Краматорську;

д ) організація курсів китайської мови для членів Товариства, їх дітей, та усіх, хто бажає прилучитися до китайської мови та культури;

є ) організація екскурсій у Китай, міста України та інших країн, що мають пам'ятки китайської культури та історії для членів Товариства - українських та китайських громадян, установлення тісних зв'язків з китайською діаспорою в інших державах та іншими національними меншостями в Україні за встановленим законодавством України порядком;

ж) безкоштовна організація роботи художніх колективів, конкурси, семінари, конференції, симпозіуми, вистави, фестивалі, благодійні та громадянські акції.

з ) активна співпраця з засобами масової інформації Китаю, України та інших держав згідно чинного законодавства України.

Голова правління Краматорської міської громадської організації

“Товариство китайської культури”

Лі Цзегао

Народився у 1936 році у місті Сянфай провінції Хубей, у родині заможного торговця мануфактурою. Його батько виходець з родини сільського вчителя. Його мати і батько одружилися за змовою батьків. Відбулися заручини, після яких наречений пішов у служіння до батьків нареченої і на правах учня опановував торговельну справу, починаючи із азів. Вивчивши усі тонкощі торговельної справи, він став працювати у крамниці, і невдовзі відбулося весілля. Його справи швидко йшли нагору.

У 1937 році була офіційно оголошена війна Японії з Китаєм. Батьки Лі Цзегао почали думати про подальший переїзд, щоб врятувати родину і майно. У 1939 році, коли йому виповнилося 3 роки, батьки переїхали в містечко Наджан. У 1941 році японці довго намагалися захопити це місто. Але зазнали невдачі. Батько загинув під час бомбардування. Мати залишилася з чотирма дітьми. Лі Цзегао з відзнакою закінчив початкову школу шестирічку, після чого склав іспит на перший ступінь, на якому навчання тривало 3 роки. Потім на конкурсній основі перейшов на другу ступінь, після чого можна було вчитися у вузі.

У 1949 році була створена Китайська Народна Республіка. На той час 13-літній хлопчик закінчив тільки 1-й ступінь школи. Були труднощі з навчанням. Школа другого ступеня знаходилася тільки в окружному місті. Але він вирішив продовжувати навчання і тільки за один день, подолавши відстань у 60 км, прибув в окружне місто, щоб скласти конкурсний іспит. Зайняв одне з перших місць і був прийнятий. У 1952 році він з відзнакою закінчив 2-й ступінь школи.

У 16 років вступив в один із самих престижних вищих навчальних закладів Китаю - політехнічний інститут «Цінхуа» у Пекіні. Провчився один рік з відмінними результатами, вступив у комсомол. Витримавши дуже складний конкурсний добір, у серпні 1953 року він поступив в інститут російської мови в Пекіні для підготовки до навчання в СРСР. У липні 1954 року закінчив дев'ятимісячні курси при інституті.

У 1954 році Лі Цзегао вступив у Харківський гірничий інститут. Усі п'ять років у Харківському інституті він учився відмінно і закінчив його за фахом «Експлуатація і розробка родовищ корисних копалин». Він удосконалювався в російській і англійській мовах. Захоплювався літературою та журналістикою. У жовтні 1957 року на вечорі дружби відбулася зустріч із Зінаїдою Миколаївною Пшеничною, котра в 1957 році закінчила Харківський університет за фахом «Французька й англійська мови». У 1958 році переборовши усі формальності, труднощі, одержавши схвалення посольства, вони одружилися.

Повернувшись у Китай в 1959 році, він побачив, що в країні почалася кампанія проти інакомислячих. Він потрапив у їх число, проте, одержав призначення в провінцію Шансі – найбільший вугільний басейн у Китаї. У 1959 році був посланий у гірський інститут для зміцнення викладацького складу фахівцями високої кваліфікації. У 1960 році туди ж приїхала його дружина, яка також була прийнята в Шансійский інститут. Почалися роки плідної роботи, але вони тривали недовго.

У 1966 році в Китаї почалася “культурна революція”. У 1967 році заняття у всіх вузах припинилися, студенти і викладачі займалися революцією. До 1977 ніхто не приділяв уваги справам, науці, навчальному процесу. Їм доводилося займатися підпільно. Після Даманських подій 1969 року його зняли з усіх посад і позбавили волі. Усі інакомислячі заарештовувалися без перевірки.

Після смерті Мао відбулася реабілітація, і Лі Цзегао в 1978 році відновили на викладацькій роботі. У Китаї почалася реформа. У 1978 році з'явилася можливість листування з родиною дружини, у якій проживав його син. З 1979 по 1980 р. він продовжував працювати в Китаї. Атмосфера накалялася, тому він залишив батьківщину з легкою душею. Але коли він із дружиною повернувся в СРСР, вони зіткнулися з проблемою працевлаштування. Йому відмовили в Донецькому науково-дослідному інституті. На запрошення родичів дружини, він разом із дружиною переїхав у Краматорськ, де йому запропонували викладати теоретичну механіку. Але в КДБ йому заявили, що за радянськими законами іноземець не має права викладати в інституті. Лі Цзегао довелося піти з інституту. Родичі дружини допомогли Лі Цзегао, і він улаштувався на роботу інженером на Старокраматорському машинобудівному заводі, де робив переклади з англійської, а пізніше з японської. Незважаючи на обмеження, він став першокласним референтом-перекладачем вищої категорії в редакції реферативних журналів при Раді Міністрів СРСР та Академії Наук, а також був перекладачем Всесоюзного центру перекладів і торгово-промислової палати.

У 1992 році в Китаї він одержав звання професора східних мов. Підсумками його перекладацької діяльності є багатотисячні авторські аркуші перекладів з китайської і японської на російську і з російської на китайську мови. Просування по службових сходах СКМЗ не приносило морального задоволення. У 1991 році Лі Цзегао створив школу юних менеджерів у навчальному центрі Краматорського індустріального інституту і став її директором. У 1992 році була створена Краматорська філія Донецького відкритого університету - економіко-гуманітарний інститут, який після одержання державної ліцензії в 1994 році був перетворений у самостійний інститут – КЕГІ.