Подія Воскресіння Христова — найбільше християнське свято. Це свято - знамення перемоги над гріхом і смертю та початок буття миру, спокутуваного таі освяченого Господом Ісусом Христом. Називається він ще Пасхою, тобто Днем, у який відбулося наше перехід від смерті — до життя та від землі — до Неба.

Історія Великодня своїм коріннями йде у глибоку стародавність. Приблизно 5 тисяч років тому іудейські племена відзначали її навесні як свято отелення худоби, потім Великдень зв'язували з початком жнив, пізніше - з відходом євреїв з Єгипту. Християни ж вклали у цей день інший зміст і відзначають його у зв'язку з воскресінням Христа.

На першому Всесвітньому соборі Християнських церков у Нікеї (325 г.) було вирішено перенести православне свято на тиждень пізніше єврейського. Постановою цього ж собору Великдень повинен відзначатися у першу неділю, що випливає за першою повнею після весняного рівнодення. Таким чином, свято кочує у часі та випадає щороку на різні дні в період з 22 березня по 25 квітня по старому стилю.

Прийшовши на Русь з Візантії, християнство принесло і ритуал святкування Великодня. Увесь тиждень, що передує цьому дню, прийнято називати Великим, або Страсним. Особливо виділяють останні дні Страсного тижня: Великий Четвер - як день духовного очищення, прийняття таїнства, Страсна П'ятниця - як ще одне нагадування про страждання Ісуса Христа, Велика Субота - день печалі, і нарешті, Світле Христове Воскресіння.

У православних слов'ян існувала безліч звичаїв, ритуалів, присвячених дням Великого тижня. Так, Великий Четвер традиційно називають чистим, причому не тільки тому, що в цей день кожна православна людина прагне очиститися духовно, причаститися, прийняти таїнство, установлене Христом. У Чистий Четвер був широко розповсюджений народний звичай очищення водою - купання в ополонці, ріці, озері або обливання в лазні до сходу сонця. У цей день прибирали у хаті, усе мили й чистили.

Починаючи з Чистого Четверга готувалися до святкового столу, красили й розписували яйця. За прадавньою традицією крашанки укладали на свіжу пророслу зелень вівса, пшениці, а іноді на ніжно-зелені малюсінькі листочки крес-салату, які спеціально заздалегідь пророщували для свята. З Четверга готовили й пекли паски, баби, млинці, дрібні вироби із кращого пшеничного борошна із зображенням хрестиків, баранчиків, півнів, курочок, голубків, жайворонків, а також медяники. Великодні пряники відрізнялися від звичайних тим, що мали силуети баранчика, зайчика, півника, голубка, жайворонка та яйця.

Серед великодніх розваг основне місце займали ігри з крашанками, і насамперед - катання яєць по землі або зі спеціальних лотків, а також битки - биття фарбованими яйцями. Протягом усього великоднього тижня будь-яка людина могла піднятися на дзвіницю та дзвонити в дзвони; цьому дзенькоту нерідко приписувався магічний зміст

Увесь Світлий тиждень тривало свято, стіл залишався накритим, запрошували до столу, пригощали, особливо тих, хто не міг або не мав такої можливості, тобто злиденних, убогих, хворих.

Значення воскресіння Ісуса Христа для людства робить Великдень найзначнішим торжеством серед усіх інших свят – Святом Свят і Торжеством з Торжеств.

Джерело інформації: http://femina.com.ua/a/213.shtm