Мета, основні завдання, шляхи і сфери реалізації заходів Державної програми співпраці із закордонними українцями на період до 2010 року

 

 Унаслідок різних причин політичного та соціально-економічного характеру протягом багатьох років за кордонами України опинилися і нині живуть мільйони наших співвітчизників. Ця категорія людей дістала умовну назву „українська діаспора”.
 Українську діаспору прийнято умовно поділяти на представників далекого зарубіжжя (країни Західної Європи, Азії, Північної та Південної Америки, Австралія) та близького (новітні держави – республіки колишнього Радянського Союзу). Такий поділ зумовлений як історичними обставинами, так і виразними відмінностями умов проживання українців та відповідно різними завданнями щодо захисту їхніх прав, підтримки їх та співробітництва з ними.

 Українці далекого зарубіжжя вже мають певні умови для свого культурно-національного розвитку через систему шкіл, товариств, музеїв, церков тощо. Їх віковий досвід життя й діяльності в інонаціональному оточенні, збереження й розвитку національної ідентичності за умов демократичного суспільства, вагомі духовні набутки загальнонаціонального та світового значення, передусім у галузі українознавства, - важливий чинник державотворення та духовного відродження в Україні, позитивного впливу на українців близького зарубіжжя в розбудові національно-культурного життя. Водночас в українців далекого зарубіжжя є чимало проблем у галузі освіти, культурно-інформаційного забезпечення, співпраці у сфері економіки тощо.

 На відміну від українців далекого зарубіжжя українці близького перебувають в складніших умовах. Громадський рух українців розгортається в умовах браку національної, культурно-освітньої інфраструктури, інформаційного вакууму стосовно України та її політики. Особливо гострими залишаються проблеми повернення українців в Україну, набуття ними громадянства, пенсійного забезпечення, захисту майнових прав, безмитних переїздів і перевезень тощо.

 Демократичні перетворення в Україні сприяли поглибленню взаєморозуміння і встановленню більш тісного співробітництва із зарубіжними українцями. Зокрема, помітні зрушення сталися у налагодженні наукових та культурно-освітніх зв’язків. Незважаючи на проблеми, що склалися під час становлення  державності, Україна вважає своїм обов’язком надавати співвітчизникам за кордоном посильну допомогу у забезпеченні їхніх культурно-інформаційних потреб, створенні спільних масових заходів, спрямованих на збереження й розвиток української культури.

 Комплекс завдань, що постав перед Україною у справі налагодження та розвитку взаємовідносин з українською діаспорою, зумовив потребу в створенні й реалізації загальнодержавного документу.

Так, з метою розроблення ефективного механізму правового захисту українців, що опинилися свого часу за кордоном, унаслідок різних причин, в державі були прийняті заходи програми ”Українська діаспора”, розраховані до 2000 року. Головною метою тієї програми було визначення актуальних проблем зарубіжних українців у духовно-культурній сфері та вироблення механізму цих проблем, формування системи постійного інформаційного обміну між Україною та діаспорою про суспільно-політичне, економічне, культурне життя. Однак обмеженість практичного розв’язання цих проблем  зумовила необхідність подальшої роботи в цьому напрямку з боку держаних органів та громадських організацій.

  Указом Президента України у вересні 2001 року було затверджено Національну програму "Закордонне українство" на період до 2005 року". Програма за своїми напрямками охопила майже усі сфери життєдіяльності: економіку, науку, освіту, культуру, інформаційний простір тощо.

26 липня 2006 року Кабінетом Міністрів України була затверджена Державна програма співпраці із закордонними українцями на період до 2010 року, мета якої полягає у реалізації державної політики співпраці із закордонними українцями, у збереженні їх етнічної ідентичності та національно-культурної самобутності, використанні інтелектуального, ділового та духовного потенціалу, зміцненні зв’язків з Україною.

З  метою створення належних умов для задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, що проживають за межами держави, подальшої підтримки та розвитку зв’язків між ними та Донеччиной розпорядженням голови облдержадміністрації від 29 листопада 2006 року № 578 було затверджено заходи щодо реалізації завдань зазначеної програми, які складено за такими пріоритетними напрямками:

правові засади співробітництва із закордонними українцями;
організаційно-координаційна робота;
науково-освітня діяльність;
історико-культурна та мистецька діяльність;
видавнича діяльність;
інформаційна діяльність;
торговельно-економічна та науково-технічна діяльність;
робота за молоддю, спортивно-туристична діяльність.

З метою удосконалення організаційно-координаційної роботи з виконання зазначених заходів при облдержадміністрації було створено робочу групу, до складу якої увійшли представники галузевих структурних підрозділів облдержадміністрації, громадських об’єднань, що активно працюють з українською діаспорою:  Донецька обласна організація Всеукраїнського товариства „Україна -  Світ” (Білецький В.С.), Донецький відділ Союзу українок України (Огнєва Л.Р.), Донецька обласна організація Всеукраїнського товариства „Просвіта” ім. Т.Г. Шевченка (Шевченко В.П.), які беруть участь у реалізації державної політики співпраці із закордонними українцями. За їх ініціативи проведено в області та за її межами конференції, виставки, зустрічі, присвячені  розвитку та поглибленню зв’язків між закордонними українцями та мешканцями регіону.

В області продовжується робота щодо створення інформаційного банку даних про українців, які бажають повернутися в Україну та набути статусу закордонного українця.